Для виявлення захворювань, що вражають щитовидну залозу, лікар може призначити кілька обстежень для оцінки розміру залоз, наявності пухлин та функції щитовидної залози. Таким чином, лікар може порекомендувати дозування гормонів, які безпосередньо пов’язані з функціонуванням щитовидної залози, таких як ТТГ, вільні Т4 і Т3, а також імографічні обстеження для перевірки наявності вузликів, наприклад, УЗД щитовидної залози.
Однак можуть також бути призначені більш специфічні тести, такі як сцинтиграфія, біопсія або тест на антитіла, які може рекомендувати ендокринолог при дослідженні певних захворювань, таких як тиреоїдит або пухлини щитовидної залози, наприклад. Дивіться ознаки, які можуть свідчити про проблеми зі щитовидною залозою.
Аналіз крові Найбільш запитувані тести для оцінки щитовидної залози:
1. Дозування гормонів щитовидної залози
Вимірювання гормонів щитовидної залози за допомогою аналізу крові дозволяє лікарю оцінити функціонування залози, маючи можливість перевірити, чи є у людини зміни, що свідчать про гіпо або гіпертиреоз, наприклад.
Хоча референтні значення можуть варіюватися залежно від віку людини, наявності вагітності та лабораторних досліджень, звичайні значення зазвичай включають:
| Гормон щитовидної залози | Довідкове значення |
| ТТГ | 0,3 і 4,0 мО / л |
| Загальний Т3 | Від 80 до 180 нг / дл |
| T3 Безкоштовно | 2,5-4 пг / мл |
Загальний Т4 | Від 4,5 до 12,6 мг / дл |
| Безкоштовно T4 | Від 0,9 до 1,8 нг / дл |
Після виявлення зміни функції щитовидної залози лікар оцінить необхідність замовлення інших тестів, які допоможуть виявити причину цих змін, наприклад, ультразвукове дослідження або вимірювання антитіл.
Зрозумійте можливі результати іспиту на ТТГ
2. Дозування антитіл
Аналіз крові також можна зробити для вимірювання антитіл проти щитовидної залози, які організм може виробляти при деяких аутоімунних захворюваннях, таких як тиреоїдит Хашимото або хвороба Грейвса, наприклад. Основними з них є:
- Анти-пероксидазні антитіла (анти-ТРО) : присутні у переважній більшості випадків тиреоїдиту Хашимото, захворювання, що спричинює пошкодження клітин та поступову втрату функції щитовидної залози;
- Антитиреоглобулінові антитіла (анти-Tg) : він присутній у багатьох випадках тиреоїдиту Хашимото, однак, він зустрічається і у людей без будь-яких розладів щитовидної залози, тому його виявлення не завжди вказує на розвиток хвороби;
- Антитіла до рецепторів АНТГ (анти-TRAB) : можуть бути присутніми у випадках гіпертиреозу, в основному викликаного хворобою Грейвса. Дізнайтеся, що це таке і як лікувати хворобу Грейвса.
Аутоантитіла до щитовидної залози повинні запитувати лікарі лише у випадках, коли гормони щитовидної залози змінені, або при підозрі на захворювання щитовидної залози, як спосіб з’ясувати причину.
3. УЗД щитовидної залози
УЗД щитовидної залози проводиться для оцінки розміру залози та наявності таких змін, як кісти, пухлини, зоб чи вузлики. Хоча цей тест не може визначити, чи є ушкодження раковим, дуже корисно виявити його характеристики та направити пункцію вузликів або кіст для полегшення діагностики.
УЗД щитовидної залози 4. Сцинтиграфія щитовидної залози
Сцинтиграфія щитовидної залози - це обстеження, яке використовує невелику кількість радіоактивного йоду та спеціальну камеру для отримання зображення щитовидної залози та визначення рівня активності вузлика.
Він призначений головним чином для дослідження вузликів, підозр на рак, або при підозрі на гіпертиреоз, спричинений гормоносекретуючим вузлом, який також називають гарячим або гіперфункціонуючим вузликом. Дізнайтеся, як робиться сцинтиграфія щитовидної залози та як підготуватися до іспиту.
5. Біопсія щитовидної залози
Біопсія або пункція проводиться, щоб визначити, чи є вузлик чи кіста щитовидної залози доброякісним чи злоякісним. Під час іспиту лікар вводить тонку голку в бік вузлика і видаляє невелику кількість тканини або рідини, що утворює цей вузлик, так що ця проба оцінюється в лабораторії.
Біопсія щитовидної залози може нашкодити або спричинити дискомфорт, оскільки цей тест не робиться під наркозом, і лікар може рухати голку під час тесту, щоб мати змогу брати проби з різних частин вузлика або аспірувати більшу кількість рідини. Іспит є швидким і триває близько 10 хвилин, а потім людина повинна залишатися з пов’язкою на місці протягом декількох годин.
6. Самообстеження щитовидної залози
Самообстеження щитовидної залози можна зробити, щоб виявити наявність кісти або вузликів у залозі, що важливо для раннього виявлення будь-яких змін та запобігання ускладненням захворювання, і повинно проводитися, в основному, жінками старше 35 років або проблеми з щитовидною залозою в сімейному анамнезі.
Для цього потрібно виконати такі дії:
- Візьміть дзеркало і визначте місце, де розташована щитовидна залоза, яка знаходиться трохи нижче Адамового яблука, відомого як "гого";
- Злегка нахиліть шию назад, щоб краще оголити область;
- Випийте ковток води;
- Поспостерігайте за рухом щитовидної залози та визначте, чи є випинання, асиметрія.
Якщо помічено яке-небудь розлад щитовидної залози, важливо звернутися до ендокринолога або терапевта, щоб розслідування могло проводитись з тестами, які можуть підтвердити порушення функції щитовидної залози.
Коли потрібно пройти обстеження щитовидної залози
Обстеження щитовидної залози призначено людям старше 35 років і раніше, якщо є симптоми або зміни в сім’ї змін щитовидної залози, жінкам, які вагітні або бажають завагітніти, а також людям, які помітили зміни під час самообстеження або медичного огляду щитовидної залози.
Крім того, тести також показані після променевого лікування раку шиї або голови та під час лікування такими препаратами, як літій, аміодарон або цитокіни, які можуть перешкоджати роботі щитовидної залози.
