Бактеріальний вагіноз при вагітності: що це може бути і як лікувати

Бактеріальний вагіноз є однією з найпоширеніших інфекцій під час вагітності і виникає головним чином внаслідок гормональних змін, загальних під час вагітності, що призводить до дисбалансу вагінальної мікробіоти та появи таких характерних ознак та симптомів вагінозу, як сірі виділення з сильним запахом та відчуттям печіння при сечовипусканні.

Вагіноз під час вагітності, як правило, пов’язаний з бактеріями Gardnerella vaginalis або Gardnerella mobiluncus, і, хоча це не заважає розвитку дитини, може збільшити ризик передчасних пологів або навіть народження дитини з низькою вагою, наприклад. Таким чином, у разі будь-яких вагінальних змін дуже важливо проконсультуватися з акушером або гінекологом, щоб визначити, чи є проблема, і розпочати найбільш відповідне лікування.

Бактеріальний вагіноз при вагітності: що це може бути і як лікувати

Основні симптоми

У більшості випадків бактеріальний вагіноз не викликає жодних симптомів, тому багато жінок виявляють інфекцію лише під час планового огляду у гінеколога або акушера. Однак у інших жінок можуть спостерігатися такі симптоми, як:

  • Неприємний запах, схожий на тухлу рибу;
  • Білі або сіруваті виділення;
  • Печіння з сечею;
  • Почервоніння і свербіж в області статевих органів.

Ці симптоми також можна сплутати з кандидозом, і тому дуже важливо, щоб діагноз ставив гінеколог, оскільки лікування вагінозу та кандидозу відрізняється.

Діагноз бактеріального вагінозу ставиться на основі оцінки ознак та симптомів, представлених жінкою, крім результатів тестів, які, можливо, були вказані як сеча та посів сечі, наприклад. Зрозумійте, як проводиться діагностика бактеріального вагінозу.

Як проводиться лікування

Лікування бактеріального вагінозу під час вагітності завжди повинно проводитись акушером або гінекологом, і, як правило, воно проводиться, коли вагітна жінка має симптоми або, наприклад, має великий ризик передчасних пологів.

Таким чином, лікування можна проводити із застосуванням пероральних антибіотиків, таких як кліндаміцин або метронідазол, протягом 7 днів або із застосуванням антибіотиків у мазі протягом приблизно 5 днів. Час лікування повинен дотримуватися відповідно до вказівок лікаря, навіть якщо симптоми зникають заздалегідь.