Мікроцитоз - це термін, який можна знайти у звіті про гемограму, який вказує на те, що еритроцити менші за норму, а наявність мікроцитарних еритроцитів також може бути вказана в гемограмі. Мікроцитоз оцінюють за допомогою індексу VCM або середнього корпускулярного об'єму, який вказує на середній розмір еритроцитів, з контрольним значенням від 80,0 до 100,0 fL, однак це значення може змінюватися залежно від лабораторії.
Щоб мікроцитоз був клінічно важливим, рекомендується інтерпретувати результат VCM разом з іншими показниками, виміряними в аналізі крові, такими як середній корпускулярний гемоглобін (HCM), кількість гемоглобіну, середня концентрація корпускулярного гемоглобіну (CHCM) та RDW, що - індекс, який вказує на різницю в розмірі між червоними кров’яними клітинами. Дізнайтеся більше про VCM.
Основні причини мікроцитозу
Коли аналіз крові показує, що змінений лише VCM і значення наближається до еталонного значення, зазвичай йому не надається значення, оскільки він може представляти лише моментну ситуацію і називається дискретним мікроцитозом. Однак, коли значення дуже низькі, важливо перевірити, чи змінено якийсь інший індекс. Якщо інші показники, що оцінюються в аналізі крові, є нормальними, рекомендується повторити аналіз крові.
Зазвичай мікроцитоз пов’язаний із харчовими змінами або з утворенням гемоглобіну. Таким чином, основними причинами мікроцитозу є:
1. Таласемія
Таласемія - це генетичне захворювання, що характеризується змінами в процесі синтезу гемоглобіну, при якому відбувається мутація одного або декількох ланцюгів глобіну, що призводить до функціональних змін еритроцитів. На додаток до зміненого ВКМ, ймовірно, змінюються й інші показники, такі як HCM, CHCM, RDW та гемоглобін.
Оскільки відбувається зміна процесу утворення гемоглобіну, транспорт кисню до тканин також змінюється, оскільки гемоглобін відповідає за цей процес. Таким чином, виникають деякі симптоми таласемії, такі як втома, дратівливість, блідість та зміни дихального процесу. Навчіться розпізнавати ознаки та симптоми таласемії.
2. Спадковий сфероцитоз
Спадковий або вроджений сфероцитоз - це захворювання, яке характеризується змінами мембрани еритроцитів, роблячи їх меншими і менш стійкими, з більшою швидкістю руйнування еритроцитів. Таким чином, при цій хворобі, крім інших змін, можна перевірити меншу кількість еритроцитів і зниження ЦМВ.
Як випливає з назви, сфероцитоз є спадковим, тобто передається з покоління в покоління, і людина народжується з цією зміною. Однак тяжкість захворювання може залежати від людини до людини, і важливо розпочати лікування незабаром після народження відповідно до вказівок гематолога.
3. Інфекції
Хронічні інфекції також можуть призвести до мікроцитарних еритроцитів, оскільки постійність агента, відповідального за інфекцію в організмі, може спричинити дефіцит харчових продуктів та зміни імунної системи, змінюючи не тільки гематологічні показники, але й інші лабораторні параметри.
Для підтвердження зараження важливо, щоб лікар замовив та оцінив інші лабораторні дослідження, такі як дозування С-реактивного білка (СРБ), аналіз сечі та мікробіологічний тест. Аналіз крові може свідчити про інфекцію, але для підтвердження діагнозу та початку відповідного лікування необхідні подальші тести.
4. Залізодефіцитна анемія
Залізодефіцитна анемія, яку також називають залізодефіцитною анемією, характеризується низькою кількістю заліза, що циркулює в крові через погане споживання заліза або, наприклад, в результаті кровотечі або сильних менструацій.
Зниження кількості заліза безпосередньо впливає на кількість гемоглобіну, оскільки воно є основним у процесі утворення гемоглобіну. Таким чином, за відсутності заліза відбувається зменшення кількості гемоглобіну, що призводить до появи деяких ознак та симптомів, таких як слабкість, часта втома, відчуття непритомності, випадання волосся, ослаблення нігтів та відсутність апетиту, наприклад.
Більшість випадків залізодефіцитної анемії виникають внаслідок дефіциту поживних речовин. Таким чином, рішення полягає у зміні харчових звичок, збільшенні споживання продуктів, багатих залізом, таких як шпинат, квасоля та м’ясо. Подивіться, яким має бути лікування залізодефіцитної анемії.
5. Хронічна анемія
Анемія хронічного захворювання - це поширений тип анемії, який виникає у пацієнтів, які перебувають у лікарні, зі змінами не лише величини ЦМВ, а й рівня HCM, CHCM, RDW та гемоглобіну. Цей тип анемії частіше спостерігається у пацієнтів із хронічними інфекціями, запальними захворюваннями та новоутвореннями.
Оскільки цей тип анемії зазвичай виникає під час лікування, діагностика та лікування встановлюються негайно, щоб запобігти подальшим ускладненням для пацієнта. Дізнайтеся більше про анемію хронічного захворювання.
