Депресію можна визначити за початковою присутністю при низькій інтенсивності таких симптомів, як брак енергії та сонливість протягом дня протягом періоду довше 2 тижнів поспіль.
Однак кількість симптомів з часом збільшується і посилюється, викликаючи соціальну інвалідність і роблячи класичні симптоми депресії більш очевидними, такі як:
- Відсутність бажання виконувати діяльність, яка доставляла задоволення;
- Брак енергії та постійна втома;
- Відчуття порожнечі або смутку;
- Дратівливість і повільність;
- Біль і зміни в організмі;
- Проблеми зі сном і зміна ваги;
- Втрата апетиту;
- Відсутність концентрації уваги;
- Думки про смерть та самогубство;
- Зловживання алкоголем та наркотиками.
При підозрі на це захворювання рекомендується звернутися до терапевта, оскільки для виключення будь-яких органічних захворювань будуть необхідні лабораторні дослідження. Після цього особу направлять до психолога або психіатра, який розпочне детальну оцінку для підтвердження діагнозу та направлення відповідного лікування. Подивіться, як підтверджується діагноз депресії та як проводиться лікування.
Основні характеристики на кожному етапі життя
Хоча класичні симптоми депресії присутні в будь-якому віці, є характеристики, які можуть відрізнятися залежно від кожного етапу життя:
1. Депресія в дитинстві
Дитячу депресію може бути найважче розпізнати, оскільки ознаки соціальної ізоляції легко прийняти за істерику та сором’язливість. Однак характерні ознаки, такі як змочування ліжка, агресія та труднощі з навчанням, можуть допомогти в діагностиці.
Тому, якщо ці симптоми є, важливо, щоб батьки повідомляли про зміни в поведінці дитини педіатру, який конкретно оцінить клінічний стан, щоб підтвердити, чи це справді депресія чи інші зміни, наприклад, тривога чи гіперактивність. , щоб при необхідності дитина була доставлена до спеціаліста, такого як дитячий психолог або психіатр, для отримання відповідного лікування.
Подивіться, як лікується дитяча депресія.
2. Депресія в підлітковому віці
Конкретними ознаками, що свідчать про депресію на цій стадії, крім класичних симптомів, є постійна дратівливість, збої в пам’яті, відсутність самооцінки та почуття нікчемності, крім класичних симптомів.
Однак зміни в поведінці та настрої є загальними в підлітковому віці, оскільки це фаза, що має найбільші гормональні зміни протягом життя. Однак депресія в підлітковому віці може бути спровокована кількома ситуаціями, наприклад, споживанням наркотиків та алкоголем та сімейною історією депресії, крім фактору навколишнього середовища, який може спричинити надмірні звинувачення та породити сумніви.
Тому важливо, щоб у разі підозри психіатра шукали правильний діагноз та розпочинали відповідне лікування, оскільки погіршення депресії у підлітковому віці пов’язане із зловживанням алкоголем та наркотиками у зрілому віці, фактори, які можуть скомпрометувати здоров'я та якість життя людини.
3. Депресія при вагітності або після пологів
Зміни настрою в цей період є нормальним явищем і є наслідком гормональних змін, загальних для вагітності або після пологів, і можуть характеризуватися змінами настрою, занепокоєнням та сумом, що може призвести до незацікавленості у вагітності та відсутності інтересу до дитини після народження.
Однак, якщо пригнічений настрій стійкий і триває більше 1 місяця під час вагітності та через 4 або 6 тижнів або через 3 - 4 місяці після народження дитини, про це слід повідомити акушера, який супроводжує вагітність або післяпологовий період, щоб для супроводу лікування вказаний найбільш відповідний фахівець. Перегляньте онлайн-тест, який допоможе вам зрозуміти, чи це післяпологова депресія.
Зазвичай депресія під час вагітності або в післяпологовому періоді може виникнути у випадках, коли крім травматичного досвіду під час пологів присутня фінансова незахищеність, страх, нерішучість та соціальний та особистий тиск.
4. Депресія у людей похилого віку
Депресія у людей похилого віку може виникати через гормональні фактори та фактори навколишнього середовища, однак вона все ще невідома. Характерними симптомами цієї фази життя є нехтування собою, наприклад, не бажаючи купатися, не вживання звичайних ліків, якщо такі є, і пропуск їжі разом із усіма класичними симптомами.
Крім того, якщо не лікувати депресію у людей похилого віку, це може призвести до серйозних наслідків для здоров’я, таких як втрата самостійності у виконанні діяльності, зміни в пам’яті, соціальна ізоляція, крім сприяння погіршенню захворювань.
Таким чином, якщо є підозра на депресію у людей похилого віку, рекомендується звернутися до геріатра, щоб можна було провести необхідні обстеження та розпочати відповідне лікування.
