Емоційна лабільність, також відома як емоційна нестабільність, - це стан, який виникає, коли людина має дуже швидкі зміни настрою або емоції не пропорційні конкретній ситуації чи оточенню, з нестримним плачем або сміхом. Цей стан також проявляється іншими симптомами, такими як спалахи гніву, епізоди надзвичайного смутку та відсторонення від інших людей.
Здебільшого емоційна лабільність зумовлена генетичними змінами, негативними переживаннями в дитячому віці або травмами головного мозку, спричиненими травмою голови чи іншими захворюваннями, такими як хвороба Альцгеймера, а також може бути пов’язана з деякими психічними розладами, такими як псевдобульбарний афект, біполярний розлад, Кордон і циклотимія.
Лікування емоційної лабільності можна проводити за допомогою антидепресантів, рекомендованих психіатром, психотерапією та природними заходами, такими як фізичне навантаження, медитація за допомогою релаксації та техніки дихання.
Основні симптоми
Симптоми емоційної лабільності залежать від тяжкості стану і відрізняються від однієї людини до іншої, і можуть бути:
- Раптові зміни настрою;
- Вибух гніву без видимих причин;
- Плакати або нестримно сміятися у невідповідні моменти;
- Надмірна печаль, яка з’являється раптово і без пояснень;
- Перебільшена прихильність або відстороненість від інших людей.
У деяких випадках емоційна лабільність пов’язана із симптомами депресії, тривожності та навіть розладами харчової поведінки, такими як переїдання, анорексія та нервова булімія. Дізнайтеся більше про нервову булімію та інші симптоми.
Як проводиться лікування
Лікування емоційної лабільності повинно бути призначене психіатром, це залежить від ступеня вираженості симптомів та того, чи є у людини пов’язані з цим розлади чи психологічні проблеми. Як правило, лікар рекомендує використовувати такі ліки, як антидепресанти, для регуляції гормонів мозку, відповідальних за емоції.
Деякі природні заходи також можуть допомогти в лікуванні емоційної лабільності, наприклад, виконувати фізичні вправи, розвивати відволікання та дозвілля, брати участь у сеансах медитації за допомогою техніки дихання та розслаблення та спостереження за допомогою психолога за допомогою психотерапії. Подивіться більше, що таке психотерапія і для чого вона потрібна.
Важливо проконсультуватися з психіатром і розпочати лікування, як тільки симптоми з’являються, оскільки нерідко симптоми цієї зміни погіршують виконання повсякденних дій, таких як робота, навчання, відвідування кінотеатру або театру, наприклад.
Можливі причини
Причини емоційної лабільності можуть бути пов'язані з генетичним впливом, що передається від батьків на дітей, травматичним переживанням у дитинстві, і деякі люди частіше страждають цим видом розладів, наприклад, жінки у віці від 16 до 24 років. Ці зміни часто спричинені психологічними проблемами, які ускладнюють контроль над емоціями та реакціями, такі як:
- Порушення мимовільного емоційного вираження або псевдобульбарної прихильності: воно складається з розладу прихильності, що характеризується труднощами в управлінні емоціями і проявляється нестримним сміхом або плачем;
- Циклотимія: це психологічний стан, при якому людина коливається між ейфорією та депресією;
- Прикордонний синдром: характеризується різкими змінами настрою та надмірним страхом бути кинутими іншими людьми;
- Біполярний розлад: його ідентифікують через чергування настрою між депресивною та маніакальною фазами, що є крайньою ейфорією;
- Розлад гіперактивності з дефіцитом уваги (СДУГ): частіше зустрічається у дітей, це тип розладу, що призводить до надмірної відволікання та імпульсивності;
- Розлад аутистичного спектра (АСС): це синдром, який спричиняє поведінкові зміни та проблеми у спілкуванні та соціалізації.
Деякі травми головного мозку, спричинені травмою голови, переломом черепа та такими захворюваннями, як хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз та лобно-скронева деменція, також можуть спровокувати симптоми емоційної лабільності. Перевірте, що це таке та основні ознаки та симптоми лобно-скроневої деменції.
Крім того, деякі повсякденні ситуації можуть призвести до появи симптомів емоційної лабільності, відомих як тригери. Деякими причинами можуть бути надмірна втома, занепокоєння, стрес, втрата роботи, смерть члена сім'ї, конфліктні стосунки та дуже галасливі місця
