Синдром Саванта або Синдром Мудреця, оскільки Савант по-французьки означає мудрець, є рідкісним психічним розладом, коли людина має серйозні інтелектуальні вади. При цьому синдромі у людини виникають серйозні труднощі у спілкуванні, розумінні того, що йому передається та встановленні міжособистісних стосунків. Однак у нього незліченні таланти, головним чином пов’язані з його надзвичайною пам’яттю.
Цей синдром частіше зустрічається з народження, часто з’являється у дітей з аутизмом, але може розвинутися і в зрілому віці, коли страждає від травми мозку або, наприклад, вірусу з енцефалітом.
Синдром Саванта не лікує, але лікування допомагає контролювати симптоми та займати вільний час, покращуючи якість життя пацієнтів із синдромом.
Основні ознаки синдрому
Головною особливістю синдрому Саванта є розвиток надзвичайної дієздатності у людини з психічними вадами. Ця здатність може бути пов’язана з:
- Запам'ятовування: це найпоширеніша здатність у цих випадках, причому запам'ятовування розкладів, телефонних довідників і навіть повних словників є загальним;
- Розрахунок: вони здатні робити складні математичні розрахунки за кілька секунд, не використовуючи папір або будь-який електронний пристрій;
- Музичні здібності: вони здатні відтворити цілий музичний твір, почувши його лише один раз;
- Художні здібності: вони чудово вміють малювати, малювати або робити складні скульптури;
- Мова: може розуміти та розмовляти кількома мовами, у випадках, коли вони розвивають до 15 різних мов.
Людина може розвинути лише одну з цих навичок або кілька, найпоширеніші з яких пов’язані із запам’ятовуванням, обчисленням та музичними здібностями.
Як проводиться лікування
Зазвичай лікування синдрому Саванта проводиться за допомогою трудотерапії, яка допомагає розвинути надзвичайні здібності пацієнта. Крім того, терапевт може допомогти людині вдосконалити свої навички спілкування та розуміння завдяки використанню цієї здатності.
Крім того, може знадобитися лікування проблеми, яка призвела до появи синдрому, наприклад, травми або аутизму. Таким чином, для покращення якості життя пацієнтів із синдромом може знадобитися група медичних працівників.
