Синдром Стівенса-Джонсона - це рідкісна, але дуже серйозна шкірна проблема, через яку на всьому тілі з’являються червонуваті ураження та інші зміни, такі як утруднене дихання та лихоманка, які можуть загрожувати життю постраждалої людини.
Як правило, цей синдром виникає внаслідок алергічної реакції на деякі ліки, особливо на пеніцилін або інші антибіотики, і, отже, симптоми можуть проявлятися до 3 днів після прийому ліків.
Синдром Стівенса-Джонсона виліковний, але його лікування слід розпочинати якомога швидше з госпіталізації, щоб уникнути серйозних ускладнень, таких як генералізована інфекція або травми внутрішніх органів, які можуть ускладнити лікування та загрожувати життю.
Джерело: Центри з контролю та профілактики захворювань
Основні симптоми
Ранні симптоми синдрому Стівенса-Джонсона дуже схожі на симптоми грипу, оскільки вони включають, наприклад, втому, кашель, біль у м’язах або головний біль. Однак з часом на тілі з’являються деякі червоні плями, які в кінцевому підсумку поширюються по шкірі.
Крім того, часто з’являються інші симптоми, такі як:
- Набряки обличчя та язика;
- Утруднене дихання;
- Біль або печіння в шкірі;
- Біль у горлі;
- Рани на губах, всередині рота та шкіри;
- Почервоніння і печіння в очах.
При появі цих симптомів, особливо до 3 днів після прийому нових ліків, рекомендується швидко звернутися до лікарні швидкої допомоги, щоб оцінити проблему та розпочати відповідне лікування.
Діагноз синдрому Стівенса-Джонсона ставиться шляхом спостереження за ураженнями, які містять специфічні характеристики, такі як кольори та форми. Інші дослідження, такі як дослідження крові, аналізи сечі або зразки уражень, можуть знадобитися при підозрі на інші вторинні інфекції.
Хто найбільше ризикує мати синдром
Хоча це досить рідко, цей синдром частіше зустрічається у людей, які лікуються будь-яким із наступних засобів:
- Ліки від подагри, такі як Аллопуринол;
- Антиконвульсанти або нейролептики;
- Знеболюючі засоби, такі як парацетамол, ібупрофен або напроксен;
- Антибіотики, особливо пеніцилін.
На додаток до використання ліків, деякі інфекції також можуть бути причиною синдрому, особливо ті, що викликані вірусом, такі як герпес, ВІЛ або гепатит А.
Люди з ослабленою імунною системою або іншими випадками синдрому Стівенса-Джонсона також зазнають підвищеного ризику.
Як проводиться лікування
Лікування синдрому Стівенса-Джонсона повинно проводитися під час перебування в лікарні, і зазвичай воно починається з припинення вживання будь-яких ліків, які не є важливими для лікування хронічного захворювання, оскільки це може спричиняти або погіршувати симптоми синдрому .
Під час госпіталізації все ще може знадобитися вводити сироватку безпосередньо у вену, щоб замінити рідини, втрачені через відсутність шкіри в місцях пошкодження. Крім того, щоб зменшити ризик зараження, шкірні рани повинні щодня обробляти медсестра.
Щоб зменшити дискомфорт уражень, для зволоження шкіри можна використовувати компреси з холодною водою та нейтральні креми, а також прийом лікарських засобів, оцінених і призначених лікарем, таких як антигістамінні, кортикостероїдні препарати або антибіотики, наприклад.
Дізнайтеся більше про лікування синдрому Стівенса-Джонсона.
