Як визначити та лікувати гіперактивний сечовий міхур

Нервовий сечовий міхур або надмірно активний сечовий міхур - це тип нетримання сечі, при якому у людини виникає раптове та термінове відчуття сечовипускання, яке часто важко контролювати.

Для лікування цієї зміни існують фізіотерапевтичні та електростимуляційні методи, крім таких препаратів, як оксибутинін, толтеродин та дарифенацин, наприклад, для відновлення скорочення м’язів сечового міхура, які призначаються лікарем загальної практики або урологом.

Однак існують і домашні альтернативи, які допомагають полегшити симптоми, наприклад, спеціальні вправи для м’язів тазу та трав’яні чаї, такі як розмарин. 

Як визначити та лікувати гіперактивний сечовий міхур

Які причини

Надмірно активний сечовий міхур спричинений змінами в іннервації сечового міхура, які можуть статися внаслідок неврологічних захворювань, таких як параплегія, хвороба Паркінсона, Альцгеймера, інсульт або розсіяний склероз, наприклад, або подразненням сечовивідних шляхів, сечовими інфекціями, змінами слизової менопауза, рак, конкремент або кісти сечовипускання.

Ці зміни ускладнюють контроль за м’язами сечового міхура, які скорочуються в непотрібні години, часто спричиняючи втрату сечі в одязі. Ця хвороба вражає більше жінок, ніж чоловіків, проявляючись, у більшості випадків, з 60 років, що погіршує якість життя та викликає емоційні та соціальні розлади.

Крім того, під час вагітності часто спостерігаються симптоми нетримання, нетримання, через підвищене вироблення сечі в цей період та підвищений тиск, який матка чинить на сечовий міхур, що спричиняє труднощі у контролі. Дізнайтеся, як вагітність викликає нетримання сечі і що робити. 

Симптоми гіперактивного сечового міхура

Основними симптомами нервового сечового міхура є:

  1. 1. Раптове та термінове бажання сечовипускати, без інфекції сечовивідних шляхів Ні Так
  2. 2. Часті позиви до сечовипускання і в невеликих кількостях Ні Так
  3. 3. Труднощі з утриманням сечі Ні Так
  4. 4. Вставати більше одного разу протягом ночі, щоб помочитися Ні Так
  5. 5. Втрата сечі падає після раптових позивів Ні Так
  6. 6. Дискомфорт або біль в області сечового міхура при сечовипусканні, без сечової інфекції Ні Так
Зображення, що вказує на те, що сайт завантажується

Часто симптоми можуть бути пов’язані із симптомами стресового нетримання, яке також може спричинити втрату сечі при зусиллях у животі, таких як кашель або сміх. Крім того, у чоловіків старше 60 років ці симптоми можуть також свідчити про збільшення простати. Знати причини і як лікувати збільшену простату. 

Діагноз гіперактивного сечового міхура ставить лікар загальної практики або уролог, спостерігаючи за симптомами та проводячи фізичний огляд. Для підтвердження типу нетримання сечі можуть знадобитися деякі тести, такі як УЗД сечовивідних шляхів та уродинамічне дослідження, яке вимірює тиск, потік та дію м’язів під час сечовипускання. 

Як проводиться лікування

Для лікування надмірно активного сечового міхура застосовуються ліки для зменшення надмірної активності м’язів сечового міхура, такі як оксибутинін, толтеродин, дарифенацин та фезотеродин, призначені лікарями, які також можуть рекомендувати застосування спазмолітиків, таких як бускопан.

Фізіотерапія та електростимуляція є важливими союзниками в лікуванні, оскільки ці методи забезпечують зміцнення м’язів та відновлення контролю мозку над органом. Ботулотоксин також може бути використаний, і його застосування здійснюється в конкретних точках сечового міхура, які допомагають зменшити мимовільні скорочення.

Ці методи та ліки допомагають вилікувати та контролювати нервовий сечовий міхур, однак, залежно від тяжкості нетримання або наявності асоціації з іншими типами нетримання, досягти результатів може бути важче. Дізнайтеся більше про різні типи нетримання сечі.

Варіанти домашнього лікування

Нервовий сечовий міхур можна запобігти і зменшити за допомогою деяких простих і природних заходів, серед яких:

  •  Уникайте вживання алкоголю, кофеїну та сигарет;
  •  Втрата ваги, що сприяє зменшенню тиску живота на сечовий міхур;
  •  Всякий раз, коли ви мочитесь, спорожніть міхур повністю;
  •  Робіть спеціальну гімнастику на сечовий міхур, наприклад вправи Кегеля, які допомагають зміцнити м’язи живота і запобігти втраті сечі. Дізнайтеся, як робити вправи Кегеля;
  • Прийом чаїв з лікарськими травами, такими як фенхель, розмарин, розмарин-перець та делікатес, може полегшити симптоми, оскільки вони мають спазмолітичні властивості.

Крім того, створення звички користуватися ванною кімнатою до того, як вам захочеться, через рівні проміжки часу може допомогти контролювати симптоми, починаючи від години до години і збільшуючи час, коли ви відчуваєте себе в безпеці, намагаючись досягти інтервалу між 3 і 12 годинами. 6 годин.

Контроль за занепокоєнням також важливий для запобігання кризам нетримання сечі, оскільки це погіршує ситуацію та ускладнює контроль над сечовим міхуром, створюючи відчуття постійної ситості.