Аутоімунний енцефаліт: що це таке, причини та лікування

Аутоімунний енцефаліт - це запалення мозку, яке виникає, коли імунна система атакує самі клітини мозку, погіршуючи їх функціонування та викликаючи такі симптоми, як поколювання в тілі, зміни зору, напади або збудження, наприклад, яке може або не може спричинити наслідків.

Це захворювання рідкісне і може вразити людей різного віку. Існують різні типи аутоімунного енцефаліту, оскільки вони залежать від типу антитіла, яке атакує клітини, та зони ураженого мозку, при цьому основними прикладами є енцефаліт проти NMDA, гострий дисемінований енцефаліт або лімбічний енцефаліт, який може виникають внаслідок новоутворення, після перенесених інфекцій або без чіткої причини.

Хоча аутоімунна енцефалопатія не має конкретного лікування, її можна лікувати за допомогою деяких ліків, таких як антиконвульсанти, кортикостероїди або імунодепресанти, які полегшують симптоми, зменшують запалення та сприяють відновленню всіх функціональних можливостей мозку.

Аутоімунний енцефаліт: що це таке, причини та лікування

Основні симптоми

Оскільки аутоімунний енцефаліт впливає на функціонування мозку, симптоми варіюються залежно від ураженого регіону. Однак найпоширеніші ознаки включають:

  • Слабкість або зміни чутливості в різних частинах тіла;
  • Втрата рівноваги;
  • Труднощі мовлення;
  • Мимовільні рухи;
  • Зміни зору, такі як затуманення зору;
  • Труднощі з розумінням та зміною пам’яті;
  • Зміни смаку;
  • Труднощі зі сном і часті хвилювання;
  • Зміни настрою чи особистості.

Крім того, коли комунікація між нейронами сильно постраждала, вони також можуть виникати як галюцинації, марення або параноїчні думки.

Таким чином, деякі випадки аутоімунного енцефаліту можуть бути неправильно діагностовані, наприклад, психічний розлад типу шизофренії або біполярний розлад. Коли це трапляється, лікування проводиться неправильно, і симптоми з часом можуть погіршуватися або не мати ознак значного поліпшення.

Як ставиться діагноз

Для постановки правильного діагнозу цього захворювання важливо проконсультуватися з неврологом, оскільки крім оцінки симптомів важливо також проводити інші діагностичні тести, такі як аналіз ліквору, магнітно-резонансна томографія або електроенцефалограма для виявлення уражень головного мозку, які вказують на існування аутоімунного енцефаліту.

Також можна зробити аналіз крові, щоб визначити, чи є антитіла, які можуть спричинити подібні зміни. Деякі з основних аутоантитіл є анти-NMDAR, анти-VGKC або анти-GlyR, наприклад, специфічні для кожного типу енцефаліту.

Крім того, для дослідження аутоімунного енцефаліту лікар також повинен виключити інші частіші причини запалення мозку, такі як вірусні або бактеріальні інфекції.

Аутоімунний енцефаліт: що це таке, причини та лікування

Як проводиться лікування

Лікування аутоімунного енцефаліту починають з одного або декількох з наступних видів лікування:

  • Використання кортикостероїдів , таких як преднізон або гідрокортизон, для зменшення реакції імунної системи;
  • Використання імунодепресантів , таких як ритуксимаб або циклофосфамід, для більш потужного зниження дії імунної системи;
  • Плазмаферез , для фільтрації крові та видалення надлишку антитіл, що викликають захворювання;
  • Ін’єкції імуноглобуліну , оскільки він замінює зв’язування шкідливих антитіл з клітинами мозку;
  • Видалення пухлин, які можуть бути джерелом антитіл, що викликають енцефаліт.

Ліки також можуть знадобитися для зменшення таких симптомів, як антиконвульсанти або анксіолітики, наприклад.

Крім того, важливо, щоб хворий на аутоімунний енцефаліт пройшов реабілітацію, і може виникнути потреба у фізіотерапії, ерготерапії чи психіатричному спостереженні, щоб зменшити симптоми та зменшити можливі наслідки.

Що може викликати енцефаліт

Конкретна причина цього типу енцефаліту ще не відома, і в багатьох випадках вона з’являється у здорових людей. Вважається також, що аутоантитіла можуть виникнути після деяких видів інфекції бактеріями або вірусами, що може призвести до утворення невідповідних антитіл.

Однак аутоімунний енцефаліт може також виступати як один із проявів віддаленої пухлини, наприклад, раку легенів або матки, наприклад, який називається паранеопластичним синдромом. Тому при наявності аутоімунного енцефаліту необхідно дослідити наявність раку.